Бринить-співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.
Олександр Олесь
9 листопада наша мова співала та бриніла з кожного закутку, з кожного радіоприймача або телевізора. Школярі, студенти, люди середнього віку та просто ентузіасти усі як один приєдналися до національної акції на День української писемності та мови, якою і став Радіодиктант національної єдності. Взяли участь у цьому флешмобі й ми для того, щоб перевірити грамотність, зустріти свято та просто – згадати власні корені!
Раніше ми вже писали вам, що вирішили взяти участь у цій акції, що для українських слухачів проходить вже 16-й рік поспіль. Цього року акція досягла небувалого масштабу – задля написання радіодиктанту свої двері відчинили школи по усій країні, декілька бібліотек, а також уперше взяли участь студенти головного технічного університету країни – НТУУ КПІ.
«Неважливо ким ти працюєш, грамотність все одно завжди має бути в твоїй голові. Адже ти можеш бути геніальним інженером, гарним конструктором або радіотехніком. Але все одно – якщо ти пишеш з помилками як стилістичними, так і граматичними, не можна сприймати тебе як дорослу людину, повноцінну особистість. Тим паче, що сьогодні Україна та наша рідна мова повстає з попелу, і ми, українці нового покоління, просто повинні їй допомогти!» — написала на своїй сторінці у соціальній мережі студентка ІІ курсу КПІ, Олена.
Окрім КПІ, до акції вже традиційно приєдналися студенти КНУ ім. Тараса Шевченка, які для проведення диктанту відкрили для усіх охочих найбільшу аудиторію університету. Також у акції взяли участь студенти Києво-Могилянської академії разом із викладачами та студентами у стінах бібліотеки ВНЗ. Однак найбільшого подиву та поваги заслуговує Луганська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Горького, що у цей день проявила справжню мужність, зібравшись для участі у всеукраїнській акції. І хоча у кабінеті не так багато людей, як, наприклад, у Центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка для дітей міста Києва, це все одно безперечний показник справжньої любові нашого народу до своєї землі та коренів.
Текст «Україна на зламі тисячоліть» був середньої важкості. У тексті були присутні цитати та складні речення. Однак неможливо заперечувати той факт, що саме так звучить наша мова у повсякденному впровадженні. Саме тому такий текст диктанту є найоптимальнішим для слуху. Диктував текст доцент Київського університету ім. Грінченка, Олександр Авраменко. Упродовж диктанту, Олександр давав поради слухачам – звертати увагу на пунктуацію та писати числівники словами.
 |
«Від пауз залежить постановка розділових знаків. Також дуже багато слів буде на написання власних назв», — зазначив Олександр. |
Радіодиктант уперше був проведений у якості експерименту у 2000-му році. З кожним роком він все дужче набирав популярності та обертів, ми сподіваємось, що у майбутньому ця славна традиція стане обов’язковим пунктом у шкільній програмі та почне набирати популярність серед звичайних українців, таким чином популяризуючи мову та грамотність.
І пам’ятайте: де б ви не жили і куди б не поїхали, Батьківщина у вас завжди буде одна-єдина, і серед різноголосих, густих та грубих, співучих та музичних мов, у серці іноді буде пробиватися та, яка назавжди залишиться рідною.
З Днем української писемності та мови, пам’ятайте своє коріння та будьте гідними громадянами України!